Згідно з повідомленням британського веб-сайту «Financial Times» від 14 травня, до російсько-українського конфлікту маріупольський сталеливарний завод «Азов» був великим експортером, а його сталь використовувалася у знакових будівлях, таких як «Шард» у Лондоні. Сьогодні цей величезний промисловий комплекс, який постійно бомбардується, є останньою частиною міста, що все ще перебуває в руках українських бойовиків.
Однак виробництво сталі значно нижче, ніж у минулому, і хоча деякі обсяги експорту відновилися, існують також серйозні транспортні проблеми, такі як перебої в роботі портів та російська ракетна атака на залізничну мережу країни.
У звіті йдеться, що скорочення поставок відчувалося по всій Європі. Як Росія, так і Україна є основними експортерами сталі у світі. До війни на ці дві країни разом припадало близько 20 відсотків імпорту готової сталі до ЄС, згідно з даними Конфедерації європейської сталеливарної промисловості, галузевої торгової групи.
Багато європейських виробників сталі покладаються на Україну щодо сировини, такої як металургійне вугілля та залізна руда.
Українська гірничодобувна компанія Fira Expo, акція якої котирується на Лондонській біржі, є великим експортером залізної руди. Інші виробничі компанії імпортують плоску сталеву заготовку, напівфабрикати з плоскої сталі та арматуру, що використовується для зміцнення бетону в будівельних проектах.
Зазвичай компанія експортує близько 50 відсотків своєї продукції до Європейського Союзу та Великої Британії, сказав Юрій Риженков, головний виконавчий директор Mite Investment Group. «Це велика проблема, особливо для таких країн, як Італія та Велика Британія. Багато їхніх напівфабрикатів надходять з України», – сказав він.
Одна з найбільших сталепереробних компаній у Європі та давній клієнт Mite Investment Group, італійська Marcegalia, є однією з компаній, якій доводиться конкурувати за альтернативні постачання. В середньому від 60 до 70 відсотків плоских сталевих заготовок компанії спочатку імпортувалися з України.
«У галузі майже паніка», – сказав головний виконавчий директор компанії Антоніо Марчегалія. «Багато сировини важко знайти».
Незважаючи на початкові побоювання щодо поставок, Marcegalia знайшла альтернативні джерела в Азії, Японії та Австралії, і виробництво продовжується на всіх її заводах, йдеться у звіті.
Час публікації: 17 травня 2022 р.